Пророк Самуїл мав обрати нового царя серед синів Єссея із Віфлеєма. Він подбав про те, щоб вибрати людину, яку хоче Бог. У 1 Самуїлова 16:4-13 Бог дав пророкові чіткі вказівки про те, як вибрати наступного царя Ізраїлю. Найважливіші слова звучать у сьомому вірші: "Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце". Виходить, Богу важливо, що в нас у серці. Серце, що подобається Богові, - це серце людини, яка має стосунки з Ісусом.

Цар Саул і його ізраїльське військо розгубилися. Филистимський велетень Голіаф кинув виклик, і їм треба було виставити сильного воїна. Лише тоді, коли Давид виступив проти Голіафа, вони усвідомили, що з ними є Господь, і з вірою в Бога будь-хто міг подолати велетня. У скрутні моменти ми повинні не втрачати віри в Господа. Завдяки цій вірі ми будемо відчувати мир і радість, а не страх, як ізраїльтяни. До Римлян 5:3-4 вчить нас, що "утиски приносять терпеливість, а терпеливість - досвід, а досвід - надію".

<p>Давида всі родичі вважали "малявкою". У той час як троє його братів були на полі бою і Голіаф кинув виклик ізраїльтянам, Давид доглядав батьківських овець у Вифлеємі. Потім Єссей доручив йому іншу роботу. Часом у нас виникає бажання взятися за щось важливіше і краще, ніж те, над чим ми працюємо. Для Бога важливо, щоб ми сумлінно робили повсякденні справи. У такому разі Бог зможе довірити нам і дещо серйозніше! Давид розумів це і відповідально ставився до своїх обов'язків: перш ніж вирушити до братів на поле бою, він залишив овець іншому пастухові. У Біблії є три інструкції щодо родинних стосунків:</p><ul><li>"Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе!" (До Ефесян 6:1).</li><li>"А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому!" (До Ефесян 6:4).</li><li>"Любіть один одного братньою любов'ю; Живіть у злагоді один з одним» (Римлянам:12:10,16а).</li></ul>

Брати вважали Давида "малим" і ні на що не здатним. Так само поставився до нього цар Саул, коли хлопець зголосився взяти участь у двобої (1 Самуїлова 17:30-39). Деяких людей це могло б засмутити, але не Давида, - він не відступав, розповідаючи про свій досвід і доводячи, що він достатньо дорослий. Господь створив тебе унікальною людиною (Псалом 139) і має призначення для твого життя (Єремія 29:11). Досвід, який ти здобуваєш, - і позитивний, і негативний - є частиною цього призначення і робить тебе сильнішим. Пережитий досвід формує твою особистість, впливаючи на твої думки, почуття і вчинки. Відчувши Божу допомогу і захист, Давид використав цей досвід у подальшому житті та завжди покладався на Бога. Ти теж можеш так робити. Так само як Давид, ти маєш розвивати й використовувати свої таланти і здібності, щоб вони стали важливою частиною твого життя, і щоб Бог міг використовувати їх у майбутньому.

Нам, може, й не доведеться зустрітися зі справжніми велетнями, як Голіаф, але в нас можуть виникати страхи або проблеми, які видаються не менш страшними. Так само як Давид, ми можемо покладатися на Божу силу, яка допоможе нам перемогти. Ти разом із Богом - ЗАВЖДИ сильніший за будь-якого ворога чи випробування. Давид усвідомлював і визнавав, що власними силами побороти Голіафа йому не до снаги. Він покладався на силу Господню. Він сказав, що "це війна Господа" і що, зрештою, "пізнає вся земля, що є Бог Ізраїлів" (1 Самуїлова 17:46-47). Він покладався на Бога, а не на себе. Давид не хвалився тим, що подолав велетня, - усю славу він віддав Богові. Перед лицем випробувань ми маємо зосередитися на Божій силі та могутності, славити Його, коли Він допомагає нам (Псалми 44:7-8).